Чи можна згадати минуле, не переживши його знову? У межах досліджень літературної групи проєкту підготовлено статтю Романа Веретельника, присвячену п’єсі Роальда Гофмана «Те, що тобі належить».
Роман Веретельник — доктор філософії в галузі філології, завідувач кафедри літературознавства імені Володимира Моренця Національного університету «Києво-Могилянська академія», старший дослідник проєкту.
У центрі дослідження — автобіографічна п’єса Роальда Гофмана, створена на основі його спогадів про дитинство в Західній Україні під час Другої світової війни. Через історію власної родини автор осмислює втрату, пам’ять, людяність і моральний вибір, який люди роблять навіть у найтрагічніших обставинах. Події п’єси розгортаються у Філадельфії 1992 року. Після багатьох років мовчання головний герой та його мати змушені повернутися до болісних спогадів про минуле. Несподівана зустріч із гостем з України стає поштовхом до переосмислення пережитого досвіду.
«У розвитку подій автор п'єси не пропонує зручних інтерпретацій жахливого минулого, яке доповнюється спогадами про людську доброту посеред зла. Чим глибше персонажі занурюються в минуле, щоб стати перед ним та самими собою, тим складнішим постає це минуле».
Стаття демонструє, що досвід війни не піддається спрощеним інтерпретаціям чи однозначним оцінкам. Через взаємини єврейських та українських персонажів п’єса порушує питання відповідальності, вдячності, прощення та морального вибору. Саме тому вона залишається актуальною і сьогодні, коли суспільство продовжує осмислювати складні питання історичної пам’яті, людяності та відповідальності.
Повний текст статті буде доступний після онлайн-публікації імагологічної збірки проєкту на вебсайті.
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури», який реалізує Національний університет «Києво-Могилянська академія» у партнерстві з UNESCO Ukraine за підтримки European Union in Ukraine.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю партнерів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.