Старша викладачка катедри історії НаУКМА Тетяна Бородіна здійснила дослідницьке відрядження до установ Полтавської області. Упродовж поїздки вона працювала в Державному архіві Полтавської області, Миргородському краєзнавчому музеї імені Опанаса Сластьона, Хорольському районному краєзнавчому музеї, Архівному відділі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Науковому архіві Кременчуцького краєзнавчого музею.
Основну увагу під час роботи було зосереджено на архівних і музейних матеріалах, що стосуються історії Голокосту на Полтавщині. Йдеться про архівні справи періоду нацистської окупації, колекції окупаційної періодики, світлини та інші документи, які з різних перспектив висвітлюють перебіг геноцидного процесу в регіоні. Ці матеріали не лише дозволяють глибше зрозуміти локальну динаміку реалізації Голокосту, а й дають змогу простежити роль і агентність місцевих виконавців нацистської політики.
У Миргородському краєзнавчому музеї імені Опанаса Сластьона дослідниці, зокрема, було надано доступ до унікальних світлин, зроблених під час ексгумації 1978 року на місці розстрілу євреїв у Миргороді. Значна частина цих матеріалів, ймовірно, раніше не була введена до наукового обігу. Також опрацьовано добірки періодичних видань, у яких містяться публікації про судовий процес 1983 року над членами української допоміжної поліції Миргорода, причетними до розстрілів місцевих євреїв у період нацистської окупації.
Хорольський районний краєзнавчий музей надав цінні матеріали, що стосуються життя єврейської громади Хорола до окупації, а також фотодокументи, які відображають різні траєкторії долі місцевих євреїв у роки Голокосту — від порятунку до загибелі. Окрему групу джерел становлять матеріали, пов’язані з одним із найбільших на Полтавщині таборів військовополонених — так званою «Хорольською ямою», де утримувалися й євреї-військовополонені. Серед них — документи, що дозволяють реконструювати долю українського радянського художника Абрама Резніченка, якому вдалося пережити ув’язнення та Голокост.
Важливі матеріали було зібрано і в Кременчуці. У краєзнавчому музеї дослідниця працювала з корпусом окупаційної періодики міста, зокрема з газет «Дніпрова хвиля» та «Вечірній листок», які були друкованими органами місцевої управи і містять важливі адміністративні оголошення. В Архівному відділі Кременчуцької міської ради опрацьовано особовий фонд краєзнавця й дослідника єврейської історії Кременчука Миколи Твердохліба, а також матеріали фонду «Кременчук і Велика вітчизняна війна».
Робота з матеріалами з історії Голокосту ускладнюється тим, що відповідні документи розпорошені між різними фондами та справами архівів і музеїв. Їхнє виявлення часто потребує опрацювання великих масивів документації, пов’язаної з функціонуванням окупаційних адміністрацій. Попри те, що аналіз зібраних матеріалів ще триває, вже зараз можна говорити про виявлення важливих і раніше не досліджених джерел.
Найбільший обсяг часу під час відрядження було присвячено роботі в Державному архіві Полтавської області. Тут дослідження зосереджувалося на фондах, що містять документи періоду нацистської окупації, зокрема матеріали діяльності районних, міських і сільських управ. Значна частина опрацьованих справ раніше не вводилася до наукового обігу, а деякі з них, імовірно, взагалі не використовувалися дослідниками, про що свідчать порожні аркуші користування. Ці документи демонструють безпосередню залученість місцевих органів управління до контролю за складом населення, процесів виявлення євреїв, а також вилучення й подальшого адміністрування їхнього майна. Вони також засвідчують, що такі практики тривали не лише в перші місяці окупації, коли Голокост на Полтавщині відбувався найінтенсивніше, а й у подальший період.
Тетяна Бородіна висловлює щиру вдячність директорам і співробітникам архівів та музеїв Полтавської області за всебічне сприяння дослідницькій роботі. Зібрані матеріали нині перебувають на етапі опрацювання та стануть джерельною базою для наукової статті й розділу колективної монографії, а отже будуть введені до наукового обігу.
Проєкт «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури» реалізується Національним університетом «Києво-Могилянська академія» за підтримки ЮНЕСКО та Європейського Союзу.
Усі заходи в межах проєкту організовуються за фінансової підтримки Європейського Союзу. Їхній зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.