Єврейська історія на українських теренах охоплює понад тисячу років. У різні історичні періоди єврейська громада була однією з найчисельніших, а її культурна та релігійна спадщина залишила значний документальний слід. Архіви, музеї та бібліотеки України зберігають сотні тисяч матеріалів, пов’язаних із єврейською історією та культурою, значна частина яких досі залишається малодослідженою.
У межах виконання науково-дослідного проєкту «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури» учасниці історичної наукової групи здійснюють системне дослідження єврейської документальної спадщини в архівах, бібліотеках і музеях України.
Одним із дослідницьких завдань у межах проєкту є вивчення провенансу колекцій єврейських друкованих книг у Камʼянець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, а також аналіз репрезентації історії та культури єврейської громади Поділля в постійних експозиціях державних музеїв Хмельницької області. Над цим напрямом працює дослідниця Надія Уфімцева. Пані Надія висловлює щиру вдячність працівникам музею за фахову допомогу та сприяння у роботі.
Основою дослідження стала колекція з 741 єврейської друкованої книги. Усі вони були надруковані єврейськими мовами в період із 1764 до 1913 року в різних містах Східної та Центральної Європи. За жанровою характеристикою майже всі видання належать до релігійної літератури: це книги Святого Писання, Мішна і Талмуд, мідраші та коментарі, молитовники, гомілетичні тексти, кабалістична та галахічна література.
Згодом ці книги будуть уперше повноцінно введені до наукового обігу. Наявні каталоги й інвентарні картки містять неповну або подекуди помилкову інформацію, що зумовлено відсутністю спеціалізованих знань з юдаїзму, релігійних текстів та єврейських мов у попередніх описах.
Ключовим питанням дослідження є провенанс колекції — історія її формування та побутування. Аналіз шрифтових екслібрисів і власницьких позначок засвідчив, що всі книги належали членам єврейської громади Камʼянця-Подільського або входили до книжкових зібрань місцевих релігійних інституцій до 1930-х років. Саме в цей період радянська влада здійснювала вилучення та конфіскацію майна єврейських релігійних громад, зокрема релігійної літератури.
Наступна зафіксована дата в історії колекції — 1982 рік, коли книги були передані з обласного архіву до музею. Таким чином, близько п’ятдесяти років історії побутування колекції залишаються невідомими. Для з’ясування цього періоду дослідниця звернулася до Державного архіву Хмельницької області та архіву самого музею-заповідника.
Опрацювання архівних описів, наказів, звітів, протоколів і службового листування не дозволило виявити документів, що безпосередньо стосуються передачі єврейських друкованих книг до музею. Водночас відсутність таких джерел не свідчить про відсутність самого процесу, а радше вказує на фрагментарність збережених матеріалів.
У цій ситуації основним джерелом дослідження стають самі книги. У більшості з них збереглися численні сліди побутування: екслібриси, рукописні позначки, нотатки на форзацах, малюнки та сліди активного користування. Саме ці елементи дозволяють реконструювати історію колекції та працювати з нею навіть за відсутності архівної документації, не полишаючи водночас спроб заповнити п’ятдесятирічну прогалину в її провенансі.
Проєкт «Єврейська спадщина в Україні: міждисциплінарні рефлексії крізь призму архівних документів, культури, історії та літератури» реалізується Національним університетом «Києво-Могилянська академія» за підтримки ЮНЕСКО та Європейського Союзу.
Усі заходи в межах проєкту організовуються за фінансової підтримки Європейського Союзу. Їхній зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.